Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
домішувати — 1 дієслово недоконаного виду закінчувати місити домішувати 2 дієслово недоконаного виду додавати … Орфографічний словник української мови
домішування — I я, с. Дія за знач. домішувати I. II я, с. Дія за знач. домішувати II і домішуватися II … Український тлумачний словник
домішуватися — I ується, недок. Пас. до домішувати I. II ується, недок., доміша/тися, а/ється, док. 1) Додаватися, приєднуватися до чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до домішувати II … Український тлумачний словник
домісити — див. домішувати I … Український тлумачний словник
домішати — див. домішувати II … Український тлумачний словник
вмішувати — I (умі/шувати), ую, уєш, недок., вміша/ти (уміша/ти), а/ю, а/єш, док., перех. Мішаючи, додавати щось у що небудь; домішувати. II див. умішувати I … Український тлумачний словник
вмішувати — 1 дієслово недоконаного виду домішувати вмішувати 2 дієслово недоконаного виду місячи, доводити до готовності … Орфографічний словник української мови
примішувати — ую, уєш, недок., приміша/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Додавати що небудь до чогось, перемішуючи; додавати якусь домішку до чогось. || у сполуч. зі сл. голос, перен. Приєднуватися до чийогось співу. || перен. Вставляти певного стилю слова, фрази … Український тлумачний словник
додавати — I = додати 1) (давати, класти, говорити тощо на додачу, понад щось), приєднувати, приєднати, докладати, докласти, прикладати, прикласти, прилучати, прилучити, долучати, долучити, домішувати, домішати, примішувати, примішати, підбавляти, підбавити … Словник синонімів української мови
приправляти — I я/ю, я/єш, недок., припра/вити, влю, виш; мн. припра/влять; док., перех. 1) Додавати приправу до страви для смаку, аромату; заправляти. || Домішувати що небудь до чогось. 2) перен., розм. Доповнювати мову або супроводжувати дію гострим словом,… … Український тлумачний словник
